Богданова Наталья,
Россия. Москва
Господь принял меня в семью Своих детей в 1999 году. Работаю врачом.
Несколько лет своими стихами говорю людям о любви Христа.
За все, что было, есть и, конечно, будет в моей жизни благодарю моего Спасителя! e-mail автора:bogdanova_n@list.ru
Прочитано 3659 раз. Голосов 6. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Аминь,Наташенька,Аминь,
Сердца оставивших жестоки,
Уже не манит неба синь,
Они на службе у Петровки(38)! Комментарий автора: Спасибо, Женя!
Переживший много
2011-10-11 12:30:11
Cпасибо, Наталия, прекрасное стихотворение, как-будто зов трубы Божией.Благословений Вам от Господа!Привет из весенней Австралии! Комментарий автора: Благодарю! Привет принимаю, была там в феврале - это осень.
AлексВлад.
2011-10-12 06:14:46
Аминь! Слава Богу, что Он - НЕИЗМЕНЕН никогда и ни в чем! Ведь "тьма", окружающая нас, в дальнейшем будет сгущаться, а с ней - будут нарастать и трудности, и именно ПОЭТОМУ с каждым днем все крепче и крепче нужно прижиматься к Спасителю! Комментарий автора: Аминь!
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.